Рано чи пізно дитини доведеться віддати в дитячий садок. Це може викликати різні проблеми та негативні ситуації, пов'язані зі зміною способу життя малюка. Тому до походу в дитячий садочок дитину необхідно привчати завчасно.

У першу чергу постарайтеся спланувати розпорядок дня дитини таким чином, щоб він був максимально схожий на режим дитячого садка. Постарайтеся знайти дитячий садок неподалік від будинку. При можливості заздалегідь познайомте дитину з вихователями та дітьми в садку.

Також важливим моментом є ваша поведінка. Ні в якому разі не показуйте дитині вашу тривогу, пов'язану з його надходженням у садочку. Бажано взяти відпустку, щоб була можливість на час адаптації дитини забирати його додому раніше.

Науковці доводять, що вступ малюка до дитячого садка в усіх випадках супроводжується для нього психологічними труднощами, адже він має пристосуватися до нових умов (адаптуватися), виробити нові для себе форми поведінки. Дитина вперше залишається без рідних, тому в неї настає стан страху, відбувається психічне перенапруження, що призводить до змін в роботі різних систем організму. В цей час більшість дітей перебуває у стані стресу. Як результат – вони слабнуть, у них знижується опорність до мікробної та вірусної флори, вони починають хворіти. Отже, ствердження частини мам: “Віддала дитину до дитячого садка і вона почала хворіти!” – є наслідком не поганого догляду з боку персоналу дошкільної установи, а в більшості випадків - наслідком відсутності належної підготовки самого малюка до вступу в дитячий садок.

Так що ж то є – адаптація до дитячого садка?

Чому одні діти звикають до нових умов швидко і легко, а інші – довго і важко?

Як саме потрібно готувати дитину до вступу в дитячий садок?

Що слід робити вдома, щоб малюк не хворів після перших днів відвідування дошкільного навчального закладу?

Чому не можна залишати його на цілий день у перші дні відвідування групи?

Чому частина дітей починає хворіти одразу ж після вступу в дитячий садок?

Відповіді на ці та інші запитання, гадаємо, зацікавлять багатьох батьків, які виховують маленьких дітей.

Фахівці розрізнюють три види адаптації у дитини:

1. Адаптація легкого ступеню (триває до 1 місяця)– прояв тимчасового негативного емоційного стану. В цей час дитина погано спить, у неї знижується апетит, вона неохоче вступає в контакт з дітьми. У малюка може з’явитися нежить. Протягом першого місяця після вступу дитини в дитячий садок усі ці прояви зникають.

2. Адаптація середнього ступеню (тривалість від 1 до 2 місяців) – нормалізація емоційного стану дитини триває більше місяця. Як правило, після вступу в дитячий садок дитина хворіє на гострі респіраторні інфекції. Хвороба триває 7-10 днів і завершується без ускладенень.

3.Адаптація важкого ступеню є найнебажанішою і характеризується дуже тривалим перебігом (до 6 місяців і більше). В цьому випадку дитина переносить повторні захворювання, що часто мають ускладнення. У неї можуть спостерігатися стійкі порушення поведінки (наприклад, спить тільки сидячи, ховається під ліжко, у шафу для одягу, намагається втекти, відмовляється від прогулянок тощо). Бувають випадки, коли такі діти відмовляються їсти в дитячому садку – іноді протягом 6-8 місяців! Цей вид адаптації негативно впливає на розвиток малюка і стан його здоров’я. Тому, щоб не доспустити важкої адаптації, важливим завданням батьків є якісна підготовка власної дитини до в ступу в дитячий садок.

Зміцнювати здоров’я і привчати малюка до режиму дня необхідно з перших днів його життя. Ні в якому разі не можна перегрівати дитину! Візьміть собі за правило щоденні прогулянки з дитиною - двічі на день (після сніданку та полуденку) за умови будь-якої погоди. Виключення становлять проливний дощ, сильний і поривчастий вітер та занадто низька для дитини температура повітря (нижче –150С). Рухливі ігри, фізичні вправи, свіже повітря – все це сприятиме зміцненню здоров’я дитини, попередить простудні захворювання, знизить вірогідність їх виникнення під час адаптаційного періоду.

Дуже важливо привчати малюка до різноманітного харчування (молочні, овочеві, м’ясні страви). Адже в дитячому садку, наприклад, обід складається з кількох страв. До того ж меню щодня змінюється. Радимо мамам заздалегідь ознайомитися з меню дитячого садка і готувати схожі страви вдома. Якщо дитину годували перетертими стравами, слід поступово підготувати її до вживання твердої їжі. Лише за цих умов ваш малюк легше реагуватиме на зміни в харчуванні, коли почне відвідувати дошкільний заклад.

Необхідно навчити дитину їсти самостійно (з 1,5 року), пити з чашки, мити руки, користуватися горщиком, самостійно гратися іграшкою. Якщо малюк вдома зазвичай засинає за умови колисання і з соскою, до вступу в дитячий садок від цього його треба поступово відучити.

Все, про що йшлося вище – надзвичайно важливо, однак не найголовніше у підготовці дитини до вступу в дошкільний заклад. Наукові дослідження останніх років доводять найсуттєвішу важливість ще одного фактора – розвитку в дитини потреби у спілкуванні з іншими дорослими та дітьми, а також цілеспрямоване формування у неї навичок спілкування.

Деякі батьки часто обмежують коло спілкування власного малюка лише родичами. Такі мами і тата не звертають увагу дитини на інших людей або формують негативне ставлення до них: “Бачиш, оцей дядя зараз забере тебе!”, “Не плач, а то зараз віддам тебе оцій тьоті!” тощо. Відсутність досвіду спілкування з іншими людьми, негативна оцінка часто призводять до небажання і невміння дитини встановлювати контакт з ними. Обмеження спілкування вузьким колом рідних негативно впливає на дитину при вступі в дошкільний навчальний заклад, зумовлює тривале й важке звикання до нього.

Батьки мають допомогти дитині якомога швидше подолати страх перед незнайомими дорослими, сприяти розвитку навичок спілкування з іншими дітьми. Для цього слід звертати увагу малюка до дій та поведінки інших людей, спонукати до встановлення контактів з ними: “Покажи тьоті/дяді іграшку”, “Дай погратися дівчинці лялькою” та ін.. Обов’язково похваліть дитину після цього. Якщо син чи донька у перші хвилини контакту знічується і ще більше притискується до мами чи тата, не наполягайте. Треба дати малюкові можливість освоїтися, роздивитися назнайомця, а потім знову спробувати знайти причину для спілкування. Необхідно навчити дитину, як звернутися до іншого хлопчика чи дівчинки, як поділитися іграшкою, як пожаліти того, хто плаче. Корисно запрошувати до себе на гостину інших дітей з мамами/татами, адже правила людських взаємин засвоюються набагато складніше й триваліше, ніж побутові правила. Діти, що звикли до спілкування з широким колом дорослих і дітей, потім легко вступають у контакт з вихователем дитячого садка, період адаптації у них проходить легше.

До дня першого відвідування дитиною дитячого садка батькам бажано зустрітися з вихователями групи, розповісти їм про всі звички, смаки і особливості поведінки малюка, про всі його уміння і досвід спілкування. Слід зауважити, що протягом місяця перед вступом в дошкільний заклад дитині забороняється робити будь-які щеплення, а в дошкільному закладі чергове профілактичне щеплення вперше дозволено робити лише після закінчення адаптаційного періоду (але не раніше, ніж через місяць після вступу дитини в дитячий садок).

Після оформлення медичних документів, бесід з вихователями ви нарешті приводите свого малюка в групу. В перші дні перебування у незнайомих умовах навіть кілька годин для нього є досить значним психічним навантаженням. Тому протягом першого тижня доцільно залишати дитину в групі лише протягом 1-3 години. Після цього дитину ще кілька днів залишають в дитячому садку лише до обіду.

Якщо малюк плаче вранці під час розлучення з батьками, не впадайте у відчай &‐ коли ви підете, вихователь зуміє утішити і забавити його, а невдовзі все увійде в належний ритм. Цікаві заняття, іграшки, можливість гратися з іншими дітьми згодом зацікавлюють дитину і вона звикає до дитячого садка.

Шановні мами й тата! Готуйте дітей до вступу в дитячий садок правильно і заздалегідь – цим ви полегшите процес звикання своєї дитини до нових умов життя поза домівкою, збережете її здоров’я і свої нерви.

Л.Б.Дмитренко,

директор ГО "Центр розвитку дитини і сім'ї "РОДІС"

10 "золотих правил" виховання щасливих дітей

1.Стимулюйте інтелект дитини.

Створивши сприятливі умови, можна підвищити розумовий розвиток дитини . Тому - не гайте часу. Пізніше це зробити набагато важче.

2. Формуйте самоповагу.

Висока самооцінка додає сміливості братися за нове, ризикувати і навіть зазнавши невдачі, все-таки перемагати. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати , що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.

3. Навчіть дитину спілкуватися.

Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички:

• щира любов до батьків дає відчуття захищеності;

• приязне ставлення до навколишніх, не лише до близьких і рідних;

• зовнішня привабливість: одяг, манери;

• можливість спостерігати правильне соціальне спілкування: поведінка батьків, вчителів, ровесників.

• Висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі;

• Мати хоча б середній запас слів, вміти підтримувати розмову.

4. Пильнуйте, щоб дитина не стала "залежною" від комп’ютера чи телевізора.

Телевізор, комп’ютер, як злі чаклуни, здатні красти в дитини години, дні й роки . Надмірне сидіння перед телевізором чи комп’ютером гальмує в дітей розвиток мовлення. Діти стають нервовими, миттєво реагують дією, не намагаючись осмислити та обговорити події. Потрібно залучити дітей до занять спортом, музикою, читанням, корисною роботою, тощо.

5. Виховуйте відповідальність і порядність.

Не лише повсякчас пояснюйте, що таке добре, а що – погано, а й закріплюйте гарні звички, карайте за негідні вчинки, тільки не різкою. За приклад дитині має слугувати гідна поведінка батьків, а пізніше ровесників.

6. Навчіть дитину шанувати сім’ю.

Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя . Діти мають бачити все тільки добре та розуміти "хочу"і "треба".

Любов і повага між членами родини краще за будь-яку лекцію дадуть зрозуміти дитині, що сімейне життя – це,насамперед, рівноправність у стосунках, відповідальність перед коханою людиною, бажання зробити для неї добро, виявляти ніжність та взаємну повагу.

7. У кожної дитини має бути гарний друг.

Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні орієнтири й поведінку. Батьки спрямовують і зміцнюють цю дружбу та дбають про якнайширше коло знайомств із ровесниками з благополучних сімей.

8. Будьте вимогливими.

Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших виховуються, як правило, у сім’ях, де до них ставлять високі вимоги:дотримуватися порядку у домі, організовувати своє дозвілля, гідно поводитися.

Не будьте тиранами . Запам’ятайте, що відповідальними, розумними й слухняними діти стають не одразу. На це треба витратити роки.

9. Привчайте дитину до праці.

Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Подбайте, щоб вони без примусу набули трудових навичок, заповніть їх життя цікавими і корисними справами, що вимагають певних зусиль на шляху до успіху . Нехай вчаться долати труднощі.

10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.

Нехай все перепробують, вчаться на власних помилках. Беруть участь у сімейних нарадах . Нехай якнайраніше привчаються робити щось для інших, особливо, те, що в них добре виходить.

Левченко Т. Г., вчитель Хмельницької зош №25

Безпека на дорозі

Усі ми живемо у світі, де треба дотримуватись певних норм і правил, не виключення і правила поведінки на дорозі. Саме дотримання цих правил – це збережене здоров’я та життя людини. Нерідко винуватцями дорожньо-транспортних випадків є самі діти, які грають поблизу доріг, переходять вулицю у невстановлених місцях, неправильно здійснюють посадку в маршрутні транспортні засоби й висадження з них.

Але варто звернути увагу на те, що діти – це особлива категорія пішоходів і пасажирів, яких потрібно навчати правилам поведінки на дорозі, використовуючи різні форми та методи. Працівники Державтоінспекції під час зустрічей з дітьми намагаються привернути увагу дітей до вивчення та повторення елементарних правил поведінки на дорозі, а саме:

переходити дорогу дозволяється лише на пішохідному переході, позначеному дорожньою розміткою, дорожнім знаком або світлофором;

починати рух дозволяється лише на зелений сигнал світлофора, навіть якщо немає автомобілів;

виходячи на проїжджу частину, бути уважним та не користуватись мобільним телефоном;

ступаючи на проїжджу частину, поспіх і хвилювання необхідно залишити на тротуарі, дотримуватися повного спокою й не відволікатися, а стежити за дорожньою обстановкою;

навіть якщо на дорозі мало машин, переходити треба обережно, адже машина може виїхати з прилеглої території;

будь-які ігри на дорозі небезпечні для здоров’я та життя.

Це треба знати...

У нашій країні правосторонній рух. Тому автомобілі рухаються з правого боку по проїжджій частині. А пішоходи також дотримуються правої сторони на тротуарі.

На проїжджій частині людям стояти і розмовляти, ходити і кататися на роликах та інших спортивних знаряддях заборонено.

Дітям до 14 років на проїжджу частину на велосипедах виїжджати суворо заборонено.

Влаштовувати ігри на дорозі категорично забороняється, бо діти, які біжать за м’ячем, нічого іншого не помічають і досить часто потрапляють під колеса.

Переходити дорогу треба лише у встановленому місці — на переходах. Якщо таких нема, то треба стежити за дорогою і переходити лише тоді, коли поблизу нема транспортних засобів, а також слідкувати за світловими сигналами повороту, що їх подають машини.

На залізничних коліях не можна гратися і ходити по них — це небезпечно.

Треба пам’ятати про обов’язки пасажира, коли ви знаходитесь у громадському транспорті.

Ніколи не перебігай дорогу! Це дуже небезпечно, бо ти можеш перечепитися, спіткнутись або послизнутись і впасти, а тим часом швидко наближається автомобіль, який не може відразу зупинитися.

Навіть на відведених місцях для переходу ніколи не метушись і не біжи, а спочатку добре подивися, чи всі транспортні засоби зупинились, бо і водії бувають різні: один безпечний, а другий втомлений і увага у нього притупилась, інший не роздивився світло світлофора і продовжує їхати, а ще інший хоче швидше проскочити, бо поспішає.

Ніколи не переходь дорогу по проїжджій частині, якщо є підземний перехід. Він для того й існує, щоб вільно рухався транспорт, а пішоходи йому не заважали. Підземний перехід для людей досить зручний і безпечний.

На деяких дорогах є споруда у вигляді моста для підняття вгору шляхів сполучення, для переходу чи переїзду через залізниці і т. ін. Це — естакада.

Ніколи не показуй свого «геройства», перебігаючи дорогу перед транспортом, який рухається. Це може для тебе трагічно закінчитися.

Правила безпечного життя

Навколо тебе існує дивовижний світ живих істот, створених природою: тварини і комахи. Деяких з них ти можеш бачити кожного дня на вулиці або ж удома, інші мешкають у дикій природі. Ми розповімо тобі:

про те, як треба поводитися з деякими видами тварин і комах;

як убезпечити себе від ризиків настання нещасних випадків у поводженні з тваринами і комахами.

Про домашніх улюбленців:

У тебе є вдома собака чи кіт або ж інша домашня тваринка? Тоді тобі буде дуже цікаво послухати наступні поради для безпечного утримання твого улюбленця:

Якщо ти знайшов на вулиці та підібрав або придбав якусь тваринку, ніколи не приховуй цього від батьків.

Якщо ж в тебе з’явився маленький друг, обов’язково покажи його ветеринарові для призначення відповідних щеплень. Це захистить твого улюбленця від хвороб та зробить безпечними ігри з ним.

Візьми у ветеринарного лікаря поради щодо особливостей даної тваринки, її породи. Дізнайся, як потрібно з нею повoдитися, як треба за нею доглядати, яким чином її годувати і що забороняється їй робити.

Слідкуй за чистотою і охайністю твого улюбленця.

Якщо поведінка твого утриманця здається тобі підозрілою: агресивною чи хворобливою, або ж він нічого не їсть, відразу сповісти про це батьків і покажи тваринку ветеринарові.

Кожного разу після прогулянки з улюбленою тваринкою обов’язково мий руки.

Ніколи не намагайся вдарити, штовхнути свого утриманця, адже цим ти можеш злякати його, і він через це може нанести тобі пошкодження.

Якщо ти якимось чином при контакті чи грі з маленьким другом отримав подряпини або укуси, негайно скажи про це батькам і проконсультуйся з лікарем для оброблення рани. Це особливо важливо, якщо це сталося при контакті з незнайомою, бездомною твариною.

Поводься з утриманцем лагідно, так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою. Пам’ятай, що це жива істота, яка потребує твоєї уваги та догляду.

Якщо ти раптом на вулиці зустрівся з незнайомою твариною чи комахою, запам’ятай наступне:

не наближайся і не намагайся торкнутися незнайомої тваринки. Ти можеш її налякати, а вона у відповідь може завдати тобі шкоди: вдарити або ж укусити;

пам’ятай, що особливо кольорово-яскраві комахи привертають до себе увагу своїм забарвленням, і спокусливі малюки тягнуться взяти їх у руки, щоб роздивитися. Це небезпечно! Оскільки багато з них є отруйними видами;

якщо ж ти, наприклад, зустрів на вулиці незнайому собаку чи зграю собак, і вони дивляться у твій бік, перше, що треба зробити - не рухатися у бік тварин. Головне, не панікуй, не зли тварин і різко не втікай. Цим ти можеш роздратувати собак і вони поженуться за тобою. Намагайся обережно йти в протилежний бік або залізти на дерево чи сховатися.

Коли ти в зоопарку:

не підходь надто близько до перегороди та кліток, у яких перебувають тварини, це небезпечно;

не годуй із рук тварин, тому що не вся їжа може бути для них корисна, та деякі тварини можуть завдати тобі шкоди;

завжди слухайся порад батьків чи старших.

Правила безпеки при користуванні газом

У нашій країні як паливо широко використовується газ. Майже в кожній квартирі встановлено газові плити, водонагрівачі, опалювальні печі чи котли.

Щоб газ приносив людям лише радість і тепло, кожний член сім'ї, починаючи зі шкільного віку, мусить знати і суворо дотримуватись правил безпечного користування газом, знати, до яких наслідків призводить порушення цих правил.

Природний газ майже вдвічі легший за повітря і при витоку з приладів і газопроводів піднімається, скупчуючись у верхніх зонах приміщень.

Природний і зріджений гази не мають кольору і запаху. Щоб газам надати запаху, до них додають домішки, у результаті чого з’являється запах гнилої капусти.

Запам’ятай, що газ, яким користуються у побуті, є горючою речовиною і порушення правил користування ним може призвести до виникнення пожежі.

Для попередження виникнення пожежонебезпечної ситуації потрібно правильно користуватися побутовими газовими приладами.

Запам’ятай основні вимоги для попередження пожежі:

Забороняється користуватися несправними газовими приладами чи використовувати їх не за призначенням.

Не можна залишати без нагляду працюючі газові прилади, бо на випадок затухання одного з пальників в приміщення починає надходити газ, він накопичується та, змішуючись із повітрям, утворює вибухонебезпечну суміш. Необхідно стежити, щоб рідина, що кипить, не залила вогонь пальника, протяг не загасив полум’я.

Якщо газ потрапив у повітря приміщення, негайно слід закрутити кран подачі газу і провітрити приміщення.

Категорично забороняється сушити білизну чи волосся над плитою із запаленими пальниками.

Не можна розміщувати біля газової плити речовини, що можуть легко займатися: папір, тканини тощо.

Порядок дій при виявленні запаху газу:

ні в якому разі не використовуй сірники, запальнички та інші джерела відкритого вогню; не вмикай світло та будь-які електроприлади; не користуйся електродзвінками квартир; не використовуй телефони з дисковими номеронабирачами;

негайно перекрий вентилі на газовому приладді і крани на плиті;

відчини вікно і двері, створивши протяг для провітрювання приміщення;

виклич аварійну службу газу за телефоном 104 і залиш приміщення.

Порядок дій у разі вибуху газу та пожежі в приміщенні:

негайно перекрий вентилі на газовому приладді і крани подачі газу перед ними;

терміново повідом аварійну службу газу за телефоном 104;

негайно повідом пожежну охорону за телефоном 101;

якщо є постраждалі - виклич швидку медичну допомогу за телефоном 103.

Правила поведінки при отруєнні газом:

відчини вікна, двері;

потерпілого необхідно винести на вулицю і розстебнути одяг на грудях. На голову покласти холодний компрес, а до ніг – грілку, оббризкати обличчя холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт, напоїти міцним чаєм, кавою.

Будь завжди уважним при користування газом, неухильно дотримуйся правил експлуатації газових приладів – у цьому запорука твоєї безпеки!

ПАМ’ЯТАЙ, користуватись газовим приладдям можна тільки після того, як дорослі детально пояснять тобі правила поводження з ними і ще деякий час наглядатимуть за тим, чи правильно ти все виконуєш.

Правила поведінки з незнайомими людьми

Нагадуємо тобі, що перебуваючи на вулиці, у громадському місці, треба пам’ятати про деякі правила безпечної поведінки з незнайомими людьми.

На вулиці:

Будь ввічливим та привітним у спілкуванні з людьми. Така поведінка викликає позитивне відношення до тебе серед оточуючих.

Тримайся подалі від незнайомих людей, які поводять себе не добре, уникай будь-яких розмов із ними. Намагайся не відповідати на грубість і нахабство тим же. Краще промовчати або зробити влучне зауваження про невихованість грубіяна.

Не грайся на вулиці допізна.

Ніколи не йди гуляти на вулицю, не повідомивши батьків чи інших близьких тобі людей про те, куди ти ідеш і з ким.

Якщо ти загубив батьків у незнайомому місці, стій там, де ти загубився. Якщо ти не можеш їх знайти, звернись про допомогу до міліціонера чи інших дорослих.

Якщо ти відчуваєш, що хтось переслідує тебе, намагайся скритися від нього, але не заходь у безлюдні місця.

Ніколи не погоджуйся йти з незнайомими людьми до чужого під’їзду, підвалу або інших безлюдних місць.

Намагайся не показувати на вулиці серед великої кількості людей свої дорогі речі (мобільний телефон, гроші, інші коштовності).

Не приймай від незнайомих людей ласощі, подарунки.

Якщо біля тебе зупиняється авто і незнайома людина звертається з якимось проханням, головне – не підходь надто близько до машини. Якщо запитання тобі здаються сумнівними, то ввічливо скажи незнайомцю, що ти поспішаєш; ні в якому разі не сідай до машини, що б тобі не пропонували.

Якщо ти бачиш на вулиці, у транспорті коробку, сумку, згорток, пакет – не чіпай їх.

У під’їзді чи в ліфті:

Перед тим, як увійти до ліфту, під’їзду, добре роздивись навколо.

Не заходь у ліфт із незнайомими, краще почекай чи йди пішки.

Якщо в ліфт сідає незнайома людина, то не повертайся до неї спиною, краще стежити за її діями.

Якщо незнайомець увійшов до ліфта після тебе і ти боїшся їхати з ним, натисни кнопку «Стоп», і тоді двері кабіни не закриються.

Якщо ти відчуваєш небезпеку під час руху ліфта, натисни кнопку «Виклик диспетчера» і розкажи диспетчеру ситуацію. Це відверне увагу незнайомця, а може, і зовсім злякає його.

Якщо на тебе напали у ліфті чи у під’їзді, голосно кричи про допомогу, дряпайся, кусайся й іншими діями відбивайся від нападника.

Правила поведінки на льоду

Зима - чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.

Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини .

Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.

Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.

Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.

При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.

Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.

Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!

Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.

Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній воді

У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.

У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід:

не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою;

клич на допомогу;

намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;

`намагайся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу;

вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже відома.

Далі тобі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуй будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.

Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно:

покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих;

знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);

оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, ‐ src=Кожного разу після прогулянки з улюбленою тваринкою обов/spanspan і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.

Якщо ти впевнений, що зможеш (Що слід робити вдома, щоб малюк не хворів після перших днів відвідування дошкільного навчального закладу? p nbsp;spanчи готовий) врятувати людину, то:

крикни, що ти йдеш на допомогу;

наближайся до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;

під/pклади під себе лижі, дошку, фанеру;

обговори свої дії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужним ривком ти будеш його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню);

не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід;

витягнувши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайся назад.

Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку. Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям! Не виходь на лід без дорослих!

Коли батьків немає вдома

Отже, ти залишився один удома. Батьки та інші дорослі члени сім’ї на роботі, у гостях чи де-небудь. У тебе з’явилася можливість чимось зайнятися на час відсутності батьків: зануритися в улюблену справу, запросити до себе друзів, подивитися телевізор чи погратися в комп’ютерні ігри.

Юний друже, запам’ятай деякі наші поради щодо поведінки, коли ти сам удома.

Не залишай без догляду увімкненні, а ще краще зовсім не вмикай без потреби електроприлади, у роботі яких ти не розумієшся! Безпечне поводження з електроприладами може призвести до таких нещасних випадків, як пожежа.

Якщо ви з друзями вирішили пограти у тебе вдома, пам’ятай про правила безпечного поводження:

з вогнем – ні в якому разі не грайся зі сірниками, запальничками та не включай газові прилади! Це не інструмент для дитячих іграшок! Навіть від іскринки може спалахнути велика пожежа!

з гострими предметами – різноманітні кухонні прилади, ножиці та інші подібні речі не призначені для гри! Ти можеш когось серйозно поранити чи поранитися сам!

ні в якому разі не експериментуйте з всілякими хімічними речовинами, які дорослі використовують у господарських цілях, оскільки багато з господарських речовин надто небезпечні для здоров’я. Потрапивши на тіло, вони можуть викликати опіки, а також пошкодити меблі тощо.

Якщо ти сам і у двері квартири подзвонили, пам’ятай, ти залишився за старшого у квартирі і відповідаєш як за свою безпеку, так і за збереження речей родини!

Перевір, чи замкнені двері на замок.

Ніколи не відкривай двері, не довідавшись, хто знаходиться за ними.

Тобі бажано не розмовляти з незнайомцем через двері, але якщо цього не вдалося уникнути, то спочатку спитай: «Хто там?», зазирнувши у вічко, і ні в якому разі не відчиняй двері, якщо там людина, яка тобі не знайома! На допитливі запитання незнайомців про тебе, твоїх батьків, місце їх роботи, коли повертаються з роботи і таке інше – не відповідай. Але якщо тебе попросять передати якусь інформацію для дорослих, запам’ятай її і перекажи батькам.

Правила обережного поводження з вогнем

Треба завжди пам'ятати, що необережне поводження з вогнем

може призвести до найбільшої серед бід – ПОЖЕЖІ!

ЗАПАМ'ЯТАЙ:

Якщо у квартирі або будинку почалася пожежа, найголовніше - не панікувати! Необхідно негайно повідомити про це пожежну частину: телефонуй за номером 101 – чітко і ясно назви адресу і місце виникнення пожежі. Повідом сусідів.

Якщо є можливість, то спробуй погасити вогонь засобами, що є під рукою:

невеликі джерела пожежі можна гасити мокрою ганчіркою (ударами зверху) або мокрим віником (розмазуючи воду по палаючій поверхні);

якщо вогонь розростається, необхідно відкрутити усі крани з водою на повну потужність. Нехай вода переливається у ванну: зачерпувати воду відром з ванни швидше, ніж чекати, поки відро наповниться з крану;

якщо у кімнаті є вазони з квітами, то землю з них можна використати для гасіння вогню;

не витягай з вогню предмети, що горять – це сприяє поширенню пожежі. Гаси вогонь (водою або піском) із країв до центру;

при гасінні пожежі намагайся не відчиняти вікна і двері, бо доступ повітря підсилить вогонь.

Якщо погасити пожежу до прибуття пожежників неможливо, необхідно з іншими мешканцями будинку, не створюючи паніки, вийти на вулицю, використовуючи для цього сходові марші або пожежні драбини між балконами.

Покидай приміщення, пригнувшись якнайнижче, адже дим направляється вгору.

При пожежі не спускайся у ліфті, бо може відключитися електрика.

По можливості змочи якусь тканину, прикрий нею ніс і рот.

Під час переходів через задимлені ділянки затримуй дихання. Варто 2-3 рази вдихнути дим - і можна знепритомніти через отруєння чадним газом, що призведе до загибелі.

Ознаки отруєння чадним газом:

запаморочення;

блювота;

головний біль;

червоний колір обличчя;

непритомність.

Перша допомога при отруєнні чадним газом

Постраждалого необхідно винести на свіже повітря.

Негайно викликати машину швидкої медичної допомоги за телефоном 103.

Якщо вогонь палає у коридорі, на сходах тощо, і неможливо вибратися назовні, залишайся у своїй квартирі, щільно зачини двері, затули щілини мокрими ганчірками, повісь ковдру, килим або будь-що інше.

В разі загоряння дверей твоєї квартири поливай їх зсередини водою. Якщо дим проникне до квартири, пересувайся якнайнижче до підлоги, там завжди є свіже повітря. Відчини вікно або розбий його вийди на балкон і голосно клич на допомогу.

Якщо потрібно когось витягнути з вогню, обв’яжися дротом (мокрою мотузкою), вручи вільний кінець кому-небудь. Зав'яжи рот і ніс мокрою хустинкою, накрийся мокрою ковдрою або змочи одяг водою і, пригинаючись якомога нижче, заходь у приміщення.

НЕ ДОПУСКАЙ ЖАРТІВ У ВИКЛИКАХ ПОЖЕЖНОЇ СЛУЖБИ!

ПАМ'ЯТАЙ: помилковий виклик може відвернути увагу пожежників від справжньої пожежі, і тоді може згоріти чийсь будинок або навіть загинуть люди.

В Україні встановлена кримінальна відповідальність як за навмисний підпал (позбавлення волі терміном до 10 років), так і за виникнення пожежі через необережне поводження. Крім того, відшкодування матеріальних збитків постраждалим від пожежі здійснюється людиною, яка спричинила пожежу, в повному обсязі. А це означає, що через дитячі пустощі з вогнем постраждають люди або згорять матеріальні цінності, та платити за все доведеться батькам!

Поради батькам щодо розвитку

пізнавальної активності дитини

1. На розумовий розвиток дитини значною мірою впливає повсякденне оточення. Те, що дитина бачить, чує навколо себе, відображається нею, стає матеріалом, над яким працює її розум.

1.  У розумовому вихованні велике значення має виконання посильних трудових доручень. Трудова діяльність
   збуджує активність та інтереси дитини, збагачує її знання, чуттєві образи й враження.
2.  Щоб не гасити дитячої допитливості, потрібно в доступній формі давати відповіді на дитячі запитання, спираючись на найпростіші конкретні факти.
3.  Особливо корисно спонукати дитину самостійно знаходити відповіді на запитання.
4.  Казковість, фантастичність і, одночасно, неймовірна реальність мислення дитини формують у неї здатність
   до відкриття.
5.  Не слід прагнути, щоб дитина була як усі. Помічайте успіхи дитини в розумовому зростанні.
6.  Важливим засобом формування допитливості є заняття з малювання, ліплення, аплікації та інших видів образотворчої діяльності.
7.  З дитиною потрібно якнайбільше говорити. При цьому мова батьків повинна бути максимально чіткою.
8.  Важливе місце у формуванні допитливості дітей молодшого дошкільного віку займають конструкторські іграшки - будівельний матеріал, розрізні картинки, кольорова мозаїка.
9.  Дорослі мають не тільки розширювати, а й збагачувати словник дитини, удосконалювати правильне вживання  граматичних категорій. Говорячи з дитиною, вони повинні вживати нові, доступні для її розуміння звороти, означення, вставні слова, метафори. Поступово дитина навчається їх розуміти і вживати у своїй мові.
10.  Здатність дітей дивуватись є ґрунтом для виховання інтересу до знань, до праці, формування моральних якостей.

ПОРАДИ БАТЬКАМ, ДІТИ ЯКИХ ІДУТЬ В ПЕРШИЙ КЛАС

Початок навчання дитини у 1-му класі - це дуже відповідальний ідосить складний період у житті дитини.

Адже дуже багато змін відбудеться у житті дитини: з'являться нові знайомства, як з однолітками, так і з дорослими; нові взаємовідносини; нові обов'язки. Зміниться вид діяльності: зараз основною діяльністю Вашого малюка є гра, з приходом до школи основною діяльністю стане навчання.

Загалом поняття «готовності дитини до школи» розглядається, як комплексне, багатогранне, яке охоплює всі сфери життя та діяльності майбутнього першокласника. Необхідно одразу розділити поняття педагогічної та психологічної готовності до школи.

1. Шкільна форма.

4. Змінне взуття.Альбом і фарби (гуаш або медові).

7. Кольоровий папір, кольоровий картон.

10. Пластилін, дощечка із стеками.

13. Зошити (10 в косу лінію, 10 в клітинку).

16. Пенал (2 ручки, простий олівець, лінійка, гумка).

Якщо вас хвилює, чи готова ваша дитина до навчання у школі,

Готовность детей к обучению в школе

Зазвичай батьків майбутніх першокласників хвилює безліч запитань: чи зможе їхня дитина навчатися в школі, чи досить вона розвинена, що їй слід уміти напередодні навчання в школі.

Відповідайте на запитання «так» або «ні».

3. Ви вважаєте, що Ваша дитина досить посидюща й уважна навіть під час виконання не дуже привабливого для неї завдання?

6. Ваша дитина жодної хвилини не може побути на самоті й зайнятися чимось самостійно?

9. Чи вміє Ваша дитина порівнювати числа і предмети?

12. Чи вміє дитина визначати істотні ознаки в предметах( наприклад, у птаха є дзьоб, пір’я)?

15. Чи вміє вона скласти розповідь за 5-7 картинками?

18. Чи правда, що Ваша дитина не досить упевнено користується кульковою ручкою?

21. Малюнки Вашої дитини, як правило, неохайні й не завершені?

24. Чи вважаєте Ви, що Ваша дитина не допитлива й погано обізнана?

Якщо на запитання 1, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 19, 20, 22, 23 Ви відповіли «так», то зарахуйте по 1 балу за кожну відповідь.

Якщо вона становить:

14 і менше балів,кращою порадою для Вас буде приказка: «Терпіння і труд усе перетруть». Ваша дитина чекає допомоги й співпраці. Пориньте разом із нею в розвивальні, цікаві ігри. Усе це допоможе дитині досягти успіху й піти до школи підготовленою.

Психологічна готовність до навчання у школі включає такі компоненти:

емоційно-вольова готовність;

Фізіологічна готовність означає достатній рівень дозрівання організму дитини, стан її здоров'я. Зрозуміло, що здорові діти краще пристосуються до змін, пов'язаних з початком навчання.

Увага є ще одною складовою інтелектуальної готовності. Чим вищий рівень уваги, тим вища ефективність навчання. Навчання ставить перед дитиною нові завдання, несхожі на ті, які вона звикла виконувати під час гри. Навчальні завдання, на відміну від ігрових, містять більше нової інформації, а процес виконання навчальних завдань вимагає більшого зосередження. А для цього бажано тренувати здатність малюка бути уважним, наприклад, за допомогою ігор і спеціальних вправ.

Достатній розвиток м’язів руки, вміння виконувати пальчиками дрібні дії (наприклад, нанизувати намистинки) буде запорукою того, що дитина легко навчиться писати.

Щоб розвинути дрібні м’язи руки, надавайте малюку можливість ліпити, малювати, розфарбовувати розмальовки; вирізати чи виривати пальчиками обведені фігурки. Створюйте разом з дитиною різні фігурки із паличок (можна використовувати навіть сірники – тільки обов’язково під Вашим наглядом). Нехай малюк складе таку саму фігурку, яку склали Ви, спочатку дивлячись на неї (так буде розвиватись сприймання, вміння орієнтуватись на зразок), а потім по-пам’яті (щоб розвивалась пам’ять, Ваші фігурки із сірників спочатку мають бути дуже простими, поступово їх потрібно ускладнювати).

Чи має Ваш малюк прості, але постійні доручення (наприклад поливати квіти)? Чи прибирає за собою іграшки? Чи застеляє свою постіль (нехай і з Вашою допомогою)? Чи не перебиває Вас під час розмови? Чи має терпіння? Давши відповідь на ці прості запитання, ви дізнаєтесь, чи сформована у малюка емоційно-вольова готовність.

став приємною подією в житті всієї родини .

Велике значення для психічного та фізичного здоров’я вашої дитини має правильний режим дня.

2. Після школи не спішить садити дитину за уроки, їй необхідно 2-3 години відпочити (обідній сон). Найпродуктивніший час для приготування уроків – з 15 до 16 години. Заняття ввечері безрезультатні, завтра доведеться все починати спочатку.

Якщо ви дотримаєтеся порад у вихованні, ваша дитина виросте врівноваженою та спокійною. Успіхів вам!

1. Сприяйте дитячій автономності (самостійності). Чим більше ви її (самостійності)вимагаєте в усіх сферах повсякденного життя, тим краще зможе ваша дитина працюватиме з почуттям відповідальності у шкільній сфері. Автономне (самостійне) навчання є тією метою, в напрямку якої ви маєте працювати, тому що самостійність є найважливішим елементом ефективного й тривалого процесу навчання. Хваліть свою дитину за самостійні дії, наприклад, за самостійне розпізнавання помилок.

4. Визнайте досягнення дитини. Хваліть (заохочуйте), а не докоряйте. Це краще, ніж ниття, нагадування та інші покарання. Звертайте увагу на те, щоб не обмежувати похвалу критикою («дев’ять», звичайно, чудово, але без двох помилок це могла б бути «дванадцятка»).

7. Говоріть позитивно про школу, вчителів та предмети. Вашій дитині досить того, що вона долає свої особисті упередження щодо школи.

1. Емоції виникають у процесі взаємодії з навколишнім світом. Необхідно навчити дитину адекватно реагувати на певні ситуації та явища зовнішнього середовища.

4. Потрібно навчити дитину усвідомлювати свої почуття, емоції, виявляти їх у культурних формах, спонукати до розмови про свої почуття.

7. Треба враховувати не просто модальність емоцій (негативні чи позитивні), а й їхню інтенсивність. Надлишок одноманітних емоцій спричиняє негативні явища.

10. Ефективність навчання дитини володіти своїми емоційними станами значною мірою залежиить від особливостей її ставлення до себе. Завищена чи занижена самооцінка суттєво погіршує самопочуття дитини, створює бар’єри для необхідних змін. У таких випадках потрібно починати роботу з корекції ставлення до себе, учнівської самооцінки

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗВИТКУ

ПІЗНАВАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Рекомендації з розвитку уваги

1.  Для того, щоб підвищити загальну стійкість уваги, подбайте про гігієну розумової праці, освітлення та температуру повітря, відсутність сторонніх звуків.
2.  Враховуйте індивідуальні особливості дітей - нервові й хворобливі діти частіше відволікаються, ніж здорові й спокійні.
3.  Спробуйте навчити дитину такого правила: перед тим, як щось зробити, зупинитися («замри») на 10-15 секунд. Цього часу часто виявляється достатньо для того, щоб   помітно   підвищити   продуктивність  діяльності імпульсивної дитини.

4.Розвивайте довільну увагу - вчіть міркувати вголос.

5.Учіть відстрочуванню дії (дитина пояснює, що буде робити перед виконанням завдання).

             Рекомендації з розвитку пам'яті

1.  Постійно підтримуйте інтерес дитини до навколишнього світу, звертайте увагу на нові об'єкти; називайте те, що дитина сприймає, пов'язуйте сприйняте з її минулим досвідом.
2.  Застосовуйте ейдотехнічні методи, які дають змогу розвивати пам'ять на імена, числа, обличчя, запахи,
   тактильні відчуття. Особливістю цих методів є:

якнайбільше яскравості, емоційності;

візуалізація образів;

деталізація образів;

якнайменше логічності.

3. Учіть мнемічним способам запам'ятовування, та ким як повторення, промовляння вголос, опора на вже знайоме, осмислена опора на зовнішні допоміжні засоби (картинки, слова, графічні символи, наочні моделі), смислове групування.

              Рекомендації з розвитку мислення

1.  Учіть дитину вирішувати інтелектуальні завдання за допомогою дії, заохочуючи ініціативу, стимулюючи допитливість, намагання діяти з різноманітними предметами, бажання дізнаватись про них щось нове.
2.  Знайомство з навколишнім світом повинно супроводжуватись постановкою простих завдань: здогадатись (як скласти? як зібрати із частин ціле?), порівняти (більше, менше, довше, коротше і т.д.), встановити зв'язки (у
   теплі сніг тане, вологий пісок краще ліпиться), узагальнити.
3.  Застосовуйте такі стимулюючі засоби, як   повторення задачі, роз'яснення умов, пояснення логіки розумової дії.
4.  Учіть думати самостійно, послідовно розмірковувати, робити висновки.
5.  Розвивайте мовлення дитини в будь-якій розумовій діяльності.
6.  Для підвищення швидкості реакції та гнучкості мислення перед проведенням вправ та ігор доцільно зробити інтелектуальну „розминку (актуальні  запитання, які ведучий може підібрати на власний розсуд).

            Рекомендації з розвитку уяви та творчих здібностей

1.  Докорінна зміна змісту і методів навчання, їх спеціальна орієнтація на розвиток у дітей здібностей до творчості.
2.  Не стримуйте ініціативу дитини і не робіть за неї те, що вона може зробити самостійно, допомагайте працювати незалежно. Не регламентуйте творчу діяльність.
3.  Не поспішайте з висновками про результат творчості дитини, формуйте зовнішню безпеку (позитивну оцінку діяльності).
4.  Частіше звертайтеся до минулого досвіду дитини. Це є необхідною передумовою успішної роботи процесів уяви.
5.  Поширюйте досвід створення нових образів. Чим він більший і різноманітніший, тим успішніше відбувається кожна наступна операція в роботі уяви.
6.  Допомагайте дитині стати «розумним авантюристом», покладатися в пізнанні на інтуїцію і ризик, найвірогідніше, саме це допоможе зробити справжнє відкриття.

Проблема громадянина-патріота давня, як світ. Вона постала перед людством тоді, коли виникла перша держава. Патріотичне виховання створює певні передумови громадянської поведінки. Однак це лише передумови.